OPLL (осифікація)

OPLL — прогресуюча хвороба; окостеніння розширюється в середньому на 4-15% на рік. Однак швидкість прогресування дуже різниться від людини до людини. У деяких пацієнтів вона роками залишається стабільною, тоді як в інших спостерігається швидке прогресування. Такі чинники, як діабет, ожиріння, куріння, прискорюють прогресування. Навіть безсимптомним пацієнтам рекомендують контроль МРТ з інтервалом 6-12 місяців. Коли ступінь звуження каналу перевищує 60% чи починаються симптоми мієлопатії, потрібна хірургічна оцінка.

Єдиної правильної відповіді немає; вибір роблять залежно від особливостей пацієнта. Передній декомпресії та спондилодезу (ACDF/ACCF) надають перевагу особливо за ураження 1-2 рівнів, у K-line-негативних випадках та за вираженого кіфозу, вона безпосередньо видаляє окостеніння. Ламінопластика підходить за ураження 3 та більше рівнів, у K-line-позитивних випадках та в пацієнтів зі збереженим шийним лордозом; втрата рухливості менша. За багатосегментних та тяжких випадків може знадобитися комбінований підхід. Рішення ухвалює хірург після оцінки КТ шийного відділу, МРТ та K-line.

Тривалість перебування в лікарні за передньої хірургії становить 2-4 дні, за ламінопластики — 3-5 днів. Упродовж перших 2-4 тижнів використовують шийний ортез (комір). Легка щоденна активність можлива з 2-го тижня, повернення до сидячої роботи — на 4-6-му тижні. Важка фізична активність та керування автомобілем починаються через 8-12 тижнів. Неврологічне відновлення триває впродовж місяців; чим тяжчою була доопераційна мієлопатія, тим обмеженіше відновлення. На ранньому етапі фізіотерапія та вправи для шиї підтримують відновлення.

Безсимптомних пацієнтів чи пацієнтів із легкими симптомами можна спостерігати без операції. Консервативне лікування охоплює модифікацію активності, вправи для шийного відділу хребта, навчання поставі, НПЗП та міорелаксанти, фізіотерапевтичні процедури для болю. Однак консервативне лікування не зменшує окостеніння; його мета — керувати симптомами та сповільнити прогресування. Після розвитку мієлопатії повернення втрачених неврологічних функцій обмежене; тому час операції є критичним. За наявності прогресуючої слабкості, порушення ходи чи ураження сечового міхура операцію не слід відкладати.