Арахноїдальні кісти

Більшість арахноїдальних кіст не спричиняє жодних скарг і впродовж усього життя лише перебуває під спостереженням, не завдаючи проблем. Рішення про лікування пов'язане не з розміром кісти, а з тим, чи дає вона симптоми та чи тисне на мозок. Якщо з'являються скарги, як-от головний біль, судоми або, у немовлят, швидке збільшення голови, розглядають операцію. За відсутності скарг непотрібну операцію не рекомендують; слід провести індивідуальну оцінку з досвідченим нейрохірургом.

При закритому методі в черепі роблять невеликий отвір і за допомогою камери створюють вікно у стінці кісти; слід менший, перебування в лікарні коротке, а відновлення зазвичай швидке. При відкритій операції піднімають кісткове вікно й ширше відкривають стінку кісти; цьому методу надають перевагу при деяких розташуваннях кісти або коли закритий метод виявляється недостатнім. Який метод застосувати, визначають залежно від розташування, розміру кісти та оцінки хірурга.

Через закриття створеного вікна з часом або недостатнє спорожнення в частини пацієнтів кіста може утворитися знову; у такому разі проводять повторну оцінку та за потреби додаткове втручання. Після операції за станом кісти та повторним розправленням мозку спостерігають за допомогою контрольних МРТ через певні проміжки часу. У більшості пацієнтів кіста стійко зменшується, а скарги минають. Особливо в дітей важливим є тривале спостереження.