Переломи крижів і куприка

Переломи куприка та трикутної кістки над ним (крижів); більшість переломів куприка загоюється без операції.

Тематичний гід H09

Spinal Trauma

Ця оглядова сторінка об'єднує 4 захворювань у розділі Spinal Trauma. Звідси Ви можете перейти безпосередньо до детальних сторінок відповідних захворювань.

Перейти до тематичного гіда

1Огляд

Швидка та зрозуміла інформація для пацієнтів

Що це за захворювання?

Крижі — це трикутна кістка, утворена зрощенням пʼяти хребців, що зʼєднує задню частину таза з хребтом; куприк — це хвостова кістка на її кінці. Переломи крижів зазвичай виникають при високоенергетичних травмах, як-от ДТП чи падіння з висоти, і часто поєднуються з іншими ушкодженнями таза. Переломи куприка ж виникають здебільшого при падінні в сидячому положенні й трапляються частіше. Оскільки крізь крижі проходять нерви, що йдуть до ніг, сечового міхура й кишківника, місце перелому важливе; особливо при переломах, що зачіпають нервовий канал, можлива слабкість у нозі чи проблеми з контролем сечовипускання й дефекації. Приблизно у пʼятій частині переломів крижів можливе ушкодження нервів; ця частка залежить від місця перелому. При переломах куприка ушкодження нервів не очікується, проте може розвинутися тривалий біль у куприку (кокцигодинія). Лікування залежить від типу перелому та стану нервів.

Симптоми

Біль у ділянці куприка чи крижів, що посилюється при сидінні

Нездатність сидіти на твердій поверхні, потреба в подушці для сидіння

Виражена болючість при натисканні на ділянку та синці

Слабкість у нозі, труднощі з підніманням стопи або оніміння

Проблеми з контролем сечовипускання й дефекації (при переломах, що зачіпають нервовий канал)

Відчуття оніміння сідлоподібної форми в ділянці статевих органів і заднього проходу

Методи діагностики

У діагностиці разом з оглядом лікаря використовують візуалізацію; під час огляду оцінюють болючість ділянки, неврологічні ознаки з боку ніг та функції сечовипускання й дефекації. Рентген практичний для первинної оцінки, проте може пропустити частину переломів крижів. Найцінніший метод — томографія таза; вона чітко показує всі переломи крижів, місце перелому, вплив на нервовий канал і супутні ушкодження таза. За наявності неврологічних ознак або підозри на тиск на нерв за допомогою МРТ оцінюють нервові корінці та мʼякі тканини. При високоенергетичних травмах можуть знадобитися додаткові обстеження щодо ушкоджень сечового міхура, сечівника та судин.

Методи лікування

При переломах крижів лікування планують залежно від того, чи є перелом стабільним, чи нестабільним, і від стану нервів. При стабільних, незміщених переломах без ушкодження нервів застосовують лікування без операції: певний час відпочинку, поступова активізація, контроль болю та профілактика тромбозу, після чого очікують зрощення кістки. При нестабільних переломах, за наявності тиску на нерв чи прогресуючої ознаки або при відкритих переломах потрібна операція; хребет і таз фіксують гвинтами й стрижнями, за потреби вивільняють стиснуті нерви. При переломах куприка ж майже завжди достатньо лікування без операції: подушка для сидіння, уникнення сидіння на твердій поверхні, знеболювальні та фізіотерапія. При тривалому болю в куприку можна розглянути місцеві інʼєкції, а в стійких випадках — як останній варіант хірургічне видалення куприка.

Фіксація закритим (черезшкірним) гвинтом при переломі крижів

Операція з фіксації хребта й таза при нестабільних переломах

Усунення тиску при переломах із тиском на нерв (декомпресія)

При переломі куприка — подушка для сидіння, контроль болю та фізіотерапія

Маршрут лікування

Пов'язане лікування

Хірургічні та інтервенційні варіанти, які найчастіше переглядають разом із цим захворюванням.

3 посилань

Поперекова задня інструментація та трансплантат

Зміцнення й зрощення поперекового відділу хребта ззаду за допомогою педикулярних гвинтів і трансплантата (постеролатеральний спондилодез)

Відкрити деталі лікування

Поперекова декомпресія ламінектомією + задня інструментація + трансплантат

Розкриття звуженого каналу в поперековому відділі ламінектомією та зміцнення нестабільного сегмента гвинтами й трансплантатом

Відкрити деталі лікування

Трансфорамінальна передня епідуральна блокада

Ін'єкція на рівні хребтового каналу з метою контролю болю та лікування

Відкрити деталі лікування

Переломи крижів і куприка Hakkında Sık Sorulan Sorular

Q1.Наскільки серйозний перелом крижів, чи є ризик паралічу?▼

Серйозність залежить від місця перелому та наявності ушкодження нервів. При найпоширеніших переломах по зовнішньому краю кістки ризик ушкодження нервів низький, і вони зазвичай загоюються без операції. При переломах поблизу нервового каналу або таких, що зачіпають канал, можлива слабкість у нозі чи проблеми з контролем сечовипускання й дефекації. Приблизно у пʼятій частині переломів крижів можливе ушкодження нервів; проте більшість із них має частковий тип, і з часом можливе одужання. Повний параліч (обох ніг) трапляється рідко. У відповідних пацієнтів із тиском на нерв раннє усунення тиску може сприяти шансу на одужання.

Q2.Чому перелом куприка такий болючий, чи є лікування?▼

Оскільки куприк перебуває під безпосереднім тиском під час сидіння, а навколо нього розташовані чутливі до болю нерви та мʼязи тазового дна, перелом спричиняє виражений біль. Добра новина в тому, що більшість пацієнтів одужує за кілька тижнів завдяки лікуванню без операції: подушка для сидіння (кільцева подушка з порожниною посередині), уникнення сидіння на твердій поверхні, теплові процедури, знеболювальні та фізіотерапія тазового дна. Якщо біль триває довго, місцеві інʼєкції в ділянку можуть дати тимчасове полегшення. При болю, що триває місяцями й стійкий до всіх цих методів, як останній варіант можна розглянути хірургічне видалення куприка.

Q3.Чи стають стійкими проблеми з сечовипусканням і дефекацією при переломі крижів?▼

Це залежить від ступеня ушкодження нервів. Нерви, що проходять крізь крижі, керують сечовим міхуром, кишківником і статевими функціями; особливо при переломах, що зачіпають нервовий канал, у цих функціях можливі проблеми. При частковому ушкодженні нервів є шанс на одужання, і раннє усунення тиску може допомогти; найшвидше одужання відбувається в перші місяці й може тривати до півтора року. При повних і тривалих ушкодженнях проблеми можуть бути стійкими, проте більшість пацієнтів завдяки відповідним методам (як-от катетеризація, програма роботи кишківника) може самостійно вести повсякденне життя. Процес потребує регулярного спостереження.