Шийні переломи (переломи шийних хребців)

Шийні хребці оточують найчутливішу частину спинного мозку; на цьому рівні розташовані нерви, що керують дихальними мʼязами й рухами рук і ніг. Тому, якщо перелом супроводжується ушкодженням спинного мозку, можлива втрата сили й навіть проблеми з диханням на верхніх рівнях. Проте не кожен перелом призводить до паралічу: стабільні незміщені переломи зазвичай не несуть ризику ушкодження нервів і загоюються з фіксацією. За наявності ушкодження спинного мозку шанс на одужання визначає те, чи є ушкодження повним, чи частковим; при часткових ушкодженнях можливе одужання. Рання фіксація та належне лікування важливі для поліпшення результатів.

Це залежить від того, чи є перелом стабільним, чи нестабільним. При стабільних переломах зазвичай достатньо 6–12-тижневої фіксації шийним комірцем або гало-жилетом. При нестабільних переломах, за наявності тиску на спинний мозок, розвитку прогресуючої неврологічної ознаки або при деяких особливих типах переломів (наприклад, із високим ризиком незрощення) надають перевагу хірургічній фіксації. У пацієнтів із частковим ушкодженням спинного мозку вважають, що раннє усунення тиску може сприяти одужанню. Рішення ухвалюють, оцінюючи разом дані візуалізації та стан пацієнта.

Перші дні минають під наглядом в інтенсивній терапії або у відділенні; забезпечують контроль болю, профілактику тромбозу та ранню активізацію. Зазвичай протягом 6–12 тижнів використовують шийний комірець, а фізіотерапією підтримують поставу й мʼязи шиї. Загоєння кістки (зрощення) переважно завершується за 3–6 місяців; його відстежують контрольними знімками. Повернення до легких повсякденних справ відбувається за кілька тижнів, а до тяжкої фізичної праці та спорту — пізніше. За наявності ушкодження спинного мозку неврологічне одужання може тривати місяцями, і реабілітація відіграє важливу роль у цьому процесі.