Гліома

Ні, гліома — це загальна назва всіх пухлин, що походять із гліальних клітин мозку. Гліоми класифікують за ступенями від 1 до 4. Гліобластома — це гліома 4 ступеня і найагресивніший тип. Низькозлоякісні гліоми (ступінь 1–2) зростають повільно, тоді як високозлоякісні гліоми (ступінь 3–4) зростають швидко.

Низькозлоякісні гліоми (ступінь 1–2) можна повністю видалити хірургічно та досягти одужання. Високозлоякісні гліоми (ступінь 3–4) складно вилікувати повністю, але за допомогою операції, променевої терапії та хіміотерапії їх можна взяти під контроль і подовжити тривалість життя. Успіх лікування залежить від ступеня, молекулярних особливостей та ранньої діагностики.

Мутація IDH — це найважливіший прогностичний та предиктивний маркер гліом. IDH-мутантні гліоми зазвичай трапляються у молодих пацієнтів, зростають повільно і значно краще відповідають на лікування. При IDH-мутантній гліомі 2 ступеня середня виживаність становить 10–15 років, а при формі IDH дикого типу — 3–5 років. Молекулярне тестування слід проводити всім пацієнтам з гліомою.

Клітини гліоми порушують електричну рівновагу в корі головного мозку і спричиняють епілептичну активність. Напади особливо часті при гліомах скроневої та лобової часток (60–80%). Після видалення пухлини контроль над нападами зазвичай досягається. Усім пацієнтам із гліомою призначають протиепілептичні препарати.

На МРТ гліоми проявляють інфільтративний ріст, мають нерівномірне накопичення контрасту і зазвичай поодинокі. Метастази накопичують контраст у вигляді чіткого кільця і часто множинні. На перфузійній МРТ гліоми показують високий, а метастази — низький кровотік. Остаточне розрізнення іноді можливе лише за допомогою патоморфології.