Субдуральна емпієма

Оскільки гній накопичується в широкому й безперешкодному просторі між оболонками мозку, інфекція може швидко поширюватися за години-дні; вона тисне на мозок і може спричинити такі серйозні ускладнення, як судоми та тромбоз судин. Через цей швидкий перебіг життєво важливо провести діагностику й лікування без зволікання. Тому її вважають невідкладним нейрохірургічним станом.

Ні, вони відрізняються. Абсцес мозку — це скупчення гною всередині тканини мозку, оточене капсулою, і воно росте більш обмежено. А субдуральна емпієма — це гній, що накопичується у відкритому просторі між оболонками мозку, і, оскільки межі немає, він поширюється набагато швидше. Тому субдуральна емпієма зазвичай потребує більш невідкладного й швидкого втручання. Обидва стани можуть траплятися й разом.

Завдяки ранньому діагнозу й швидкому хірургічному дренуванню разом із тривалою антибіотикотерапією багато пацієнтів одужують. Проте, оскільки це тяжка й швидко прогресуюча інфекція, у разі затримки можуть залишитися стійкі проблеми, як-от судомний розлад чи неврологічні втрати. Тому найважливіша умова доброго результату — звернутися без зволікання, щойно з’являються симптоми.

Найчастіша причина субдуральної емпієми — синусит; запалення поширюється із сусідніх пазух і досягає простору між оболонками мозку. Крім того, причиною можуть бути запалення середнього вуха, менінгіт, черепно-мозкові травми та операції. Тому під час лікування обов’язково досліджують і джерело інфекції (наприклад, синусит) та лікують його окремо; інакше інфекція може рецидивувати.

Невідкладної оцінки потребують інтенсивний і дедалі сильніший біль голови з високою гарячкою, слабкість в одній половині тіла, порушення мовлення, судоми, ригідність потиличних м’язів чи затуманеність свідомості. Особливо якщо ці симптоми з’являються в людини, яка нещодавно перенесла синусит або запалення вуха, слід звернутися до лікарні без зволікання.

Здебільшого ні. Оскільки накопичений гній утворює скупчення, до якого антибіотик недостатньо досягає, і тисне на мозок, основою лікування є хірургічне дренування гною; його супроводжує тривала (зазвичай 4-6 тижнів) внутрішньовенна антибіотикотерапія. За винятком дуже ранніх і малих відібраних випадків, хірургічне дренування зазвичай необхідне.