Менінгіома (пухлина мозкових оболонок)

Переважна більшість менінгіом є доброякісними пухлинами і не є раком. Вони ростуть повільно, не поширюються на інші частини тіла і при повному видаленні зазвичай не повторюються. Проміжні менінгіоми ростуть швидше та мають вищу ймовірність повторення. Злоякісні менінгіоми ж досить рідкісні і є найшвидше прогресуючим типом. До якої групи належить пухлина, визначають за допомогою дослідження тканини, взятої під час операції, під мікроскопом.

Так, багато менінгіом можна безпечно спостерігати без операції. Спостереження зазвичай доречне в таких випадках: безсимптомні, невеликі пухлини, випадково виявлені під час візуалізації, зробленої з іншої причини, а також особливо у пацієнтів старшого віку або тих, чий загальний стан не підходить для операції. Ріст відстежують за допомогою МРТ раз на рік. Значна частина пухлин зовсім не росте. Якщо ріст прискорюється, з'являються симптоми або виникає тиск на мозок, планують лікування.

Операція з приводу менінгіом на поверхні мозку зазвичай має нижчий ризик. Проте пухлини поблизу основи черепа, серединної лінії або стовбура мозку технічно складніші, і ризик вищий. Серед можливих ризиків - кровотеча, інфекція, витік спинномозкової рідини, ураження нервів, тимчасові або стійкі неврологічні проблеми та судоми. У досвідчених центрах ці ризики намагаються звести до мінімуму за допомогою методів навігації та моніторингу нервів під час операції. Ризики оцінюють індивідуально залежно від розташування та розміру пухлини.

Наскільки повно вдалося видалити пухлину під час операції - один із найважливіших чинників, що визначає ймовірність її повторення в майбутньому. Коли пухлину, уражену оболонку та уражену кістку вдається видалити разом, ймовірність повторення найнижча. Коли вдається видалити лише частину пухлини, ця ймовірність зростає. Тому прагнуть якомога повнішого видалення. При проміжних та злоякісних пухлинах променева терапія, додана до операції, знижує ймовірність повторення.

Так, методи радіохірургії, як-от Gamma Knife, є ефективним варіантом для невеликих-середніх, глибоко розташованих менінгіом або пухлин із високим ризиком операції. Показник зупинки росту пухлини високий. Його особливо обирають для пухлин у ділянках, де операція має високий ризик ушкодження нервів, а також у пацієнтів старшого віку чи з супутніми захворюваннями. Після лікування пухлина зазвичай не зменшується, але її ріст зупиняється. Під час спостереження регулярно роблять МРТ.

Деякі менінгіоми можуть залежати від гормонів і рости швидше через гормональні зміни під час вагітності; більше того, деякі пухлини можуть уперше проявитися симптомами саме під час вагітності. У жінок із відомою менінгіомою корисно оцінити стан перед вагітністю. Менінгіоми, виявлені під час вагітності, за відсутності серйозних симптомів зазвичай залишають до післяпологового періоду. Багато менінгіом після пологів можуть зменшуватися або стабілізуватися.

Ймовірність повторення залежить від ступеня пухлини та обсягу її видалення під час операції. При доброякісних та повністю видалених пухлинах ця ймовірність низька; вона зростає, коли частина пухлини залишається, або при проміжних та злоякісних пухлинах. У разі повторення варіанти такі: за можливості - повторна операція, променева терапія або радіохірургія, якщо їх не проводили раніше, деякі медикаментозні методи лікування (з обмеженою ефективністю) та дослідницькі протоколи. При пухлинах високого ступеня повторення трапляється частіше та раніше.

При проміжних менінгіомах лікування полягає у якомога повнішому видаленні пухлини з наступною регіональною променевою терапією; це додаткове лікування знижує ймовірність повторення. При злоякісних менінгіомах після агресивної операції обов'язково проводять променеву терапію, у деяких центрах додають медикаментозне лікування. Оскільки при цих пухлинах ймовірність повторення висока, ретельне спостереження обов'язкове. Медикаментозні методи лікування в цій групі досліджуються, і їхня ефективність обмежена.

Менінгіома спинного мозку бере початок з оболонок, що огортають спинний мозок, і становить значну частину пухлин спинного мозку. Вона значно частіше трапляється у жінок і найчастіше розташована у грудному відділі. Це зазвичай доброякісні та дуже повільнорослі пухлини. Її симптоми - біль у спині, слабкість, оніміння, порушення рівноваги та проблеми із сечовипусканням і дефекацією. Діагноз встановлюють за допомогою МРТ спинного мозку з контрастуванням. Лікуванням є видалення пухлини за допомогою мікрохірургії, і показник повного видалення вищий, ніж при менінгіомах головного мозку. Перебіг зазвичай дуже сприятливий; після повного видалення ймовірність повторення низька, і у більшості пацієнтів спостерігається неврологічне відновлення.

Спостереження залежить від застосованого лікування та ступеня пухлини. При доброякісних та повністю видалених пухлинах у перший рік спостереження проводять частіше, потім - за допомогою щорічної МРТ; якщо кілька років немає проблем, інтервал можна збільшити. Якщо частина пухлини залишилася або було застосовано радіохірургію, МРТ потрібна частіше. При проміжних та злоякісних пухлинах спостереження проводять значно ретельніше. При пухлинах, за якими спостерігають (неоперованих), достатньо щорічної МРТ; якщо ріст прискорюється, інтервал скорочують. Якщо з'являється новий неврологічний симптом, слід звернутися на огляд не зволікаючи.