Невралгія трійчастого нерва (лицьовий біль)

Найчастіша причина — тиск судини на лицьовий нерв у місці його виходу зі стовбура мозку та постійне подразнення нерва пульсовими поштовхами; з часом це призводить до того, що нерв виробляє хибні й надмірні больові сигнали. Рідше можуть зустрічатися й інші причини, як-от розсіяний склероз, пухлина в цій ділянці чи судинні аномалії. Захворювання здебільшого починається в середньому-старшому віці й дещо частіше буває у жінок. Коли захворювання починається в молодому віці, наявність іншої основної причини, як-от розсіяного склерозу, досліджують за допомогою МРТ головного мозку (а за потреби — і спинного мозку шийного відділу).

Це один із найсильніших відомих болів; пацієнти описують його як «удар електричним струмом», «удар ножем» або «спалах блискавки в обличчі». Біль починається раптово, триває від кількох секунд до кількох хвилин і так само раптово припиняється. Здебільшого він в одній половині обличчя й часто відчувається навколо щоки, підборіддя та зубів; чоло й ділянка навколо ока уражаються рідше. Біль провокується звичайними подразниками: легким дотиком до обличчя, жуванням і вживанням їжі, розмовою, чищенням зубів, умиванням та холодним вітром. Тому пацієнти можуть уникати їжі, розмов та вмивання; це може призводити до втрати ваги та труднощів у повсякденному житті. Спочатку між нападами бувають безбольові періоди; у міру прогресування захворювання напади можуть частішати, а між ними може оселитися легкий постійний біль.

Діагноз встановлюють насамперед за характеристиками болю, які описує пацієнт; типовим є раптовий, схожий на удар електричним струмом біль в одній половині обличчя, що провокується певними рухами. Під час огляду біль можна запустити дотиком до чутливих точок на носі, губах чи щоці. МРТ головного мозку — важливе дослідження: вона може показати судину, що тисне на нерв, а водночас допомагає шукати інші причини, як-от розсіяний склероз, пухлину чи судинну аномалію. Особливо в молодих пацієнтів, коли біль з обох боків або коли під час огляду виявляють додаткові ознаки, як-от втрату чутливості на обличчі, ці дослідження проводять ретельніше; за потреби додають і МРТ спинного мозку шийного відділу.

Препаратом першого вибору є карбамазепін, і в більшості пацієнтів він бере біль під контроль. Препарат діє, зменшуючи аномальне надмірне збудження в нерві. Зазвичай починають з низької дози й поступово збільшують упродовж кількох днів; після взяття болю під контроль продовжують приймати найнижчу ефективну дозу. Серед можливих побічних ефектів — сонливість, запаморочення, порушення рівноваги та зниження рівня натрію в крові; оскільки він зрідка може впливати на показники крові, на початку лікування проводять контрольні аналізи. У деяких людей потрібна обережність щодо серйозних шкірних реакцій. У пацієнтів, яким цей препарат не підходить або хто його погано переносить, можна застосовувати альтернативи — окскарбазепін, баклофен, ламотриджин, габапентин чи прегабалін.

Мікросудинна декомпресія — це найчастіше обрана операція у придатних пацієнтів, у яких медикаменти не дали результату або хто бажає остаточного вирішення. Її мета — знайти судину, що тисне на лицьовий нерв, та відвести її від нерва. Доступ здійснюють через невелике кісткове вікно за вухом, під мікроскопом візуалізують нерв і судину та між ними вкладають тонку м'яку прокладку, усуваючи тиск. Операція триває кілька годин, виконується під загальним наркозом і потребує кількаденного перебування в лікарні. Мета цієї операції — стійко усунути біль; однак, як і будь-яка хірургія, вона має ризики, як-от оніміння обличчя, проблеми зі слухом, витік спинномозкової рідини чи інфекцію. Цей метод переважно обирають у молодших-середнього віку пацієнтів з добрим загальним станом; у літніх чи пацієнтів з підвищеним ризиком розглядають Gamma Knife або процедури через шкіру.

Gamma Knife — це променева терапія, що не потребує розрізу, і застосовується особливо в літніх пацієнтів, чий загальний стан непридатний для операції, або хто не бажає операції. Під час процедури спрямований промінь фокусують на певну ділянку лицьового нерва. Процедура безболісна, не потребує загального наркозу, триває недовго й зазвичай завершується випискою того ж дня. Її ефект розпочинається не одразу, а повільно, впродовж кількох тижнів (іноді кількох місяців). Найчастішим побічним ефектом може бути оніміння обличчя. Цей метод можна обрати через відсутність розрізу та низький ризик процедури; однак імовірність повторної появи болю з часом може бути вищою, ніж після операції.