Геміфаціальний спазм (Скорочення половини обличчя)

Обидва є ефективними варіантами, придатними для різних ситуацій. Ін'єкції ботулінічного токсину (ботокс) є першою лінією; не потребують розрізу, але їхній ефект триває кілька місяців і потребує повторення. Операція мікроваскулярної декомпресії натомість має на меті остаточно усунути тиск судини та розглядається у пацієнтів, придатних до хірургії. Вибір роблять залежно від стану та очікувань пацієнта.

Стрес, втома та безсоння можуть увиразнювати скорочення, оскільки підвищують збудливість нервової системи. Це не означає, що захворювання є «психічним»; основною причиною здебільшого є тиск судини на нерв. Проте режим сну та керування стресом можуть допомогти зменшити частоту симптомів.

Зазвичай це не небезпечне захворювання і не є передвісником інсульту. Проте часте заплющування ока може порушувати зір, а видимі скорочення можуть негативно впливати на соціальне й трудове життя. Крім того, оскільки рідко в основі може бути пухлина чи судинна аномалія, важливою є оцінка за допомогою МРТ мозку з контрастуванням.

У більшості пацієнтів воно не минає само собою і з часом може мати тенденцію до поширення. Тому, якщо симптоми впливають на якість життя, рекомендується лікування. Добра новина в тому, що існують ефективні варіанти лікування; більшість пацієнтів досягають помітного полегшення за допомогою ботоксу або, коли це доречно, хірургії.

Ні. Тимчасові посмикування повіки, що виникають від втоми, кофеїну та стресу, дуже поширені й зазвичай минають самі собою. При геміфаціальному спазмі натомість скорочення однобічне, з часом поширюється на нижню частину обличчя та може тривати навіть уві сні. Скорочення, що поширюються та є стійкими й однобічними, слід оцінити.

Під час цієї операції через невелике вікно за вухом дістаються до корінця лицьового нерва у стовбурі мозку; судину, що тисне на нерв, обережно відділяють та між ними встановлюють невелику захисну подушечку (тефлон). Мета — остаточно усунути тиск. У відповідних пацієнтів забезпечує високий рівень успіху; як і будь-яке хірургічне втручання, має власні ризики, які обговорюють заздалегідь.